Серед творів найдавніших митців особливе місце займають скульптурні жіночі
фігурки, названі археологами «палеолітичними Венерами» або красунями кам’яного
віку. В різних місцях Євразії, від Піренеїв до Сибіру, знайдено близько 150
таких скульптурних зображень. Майже всі вони були виготовлені 20-27 тис. р.
тому. Яким же було призначення означених «Венер»? На це питання вчені досі не
можуть дати однозначної відповіді. Це питання є предметом тривалих суперечок.
Більшість фахівців вбачають в цих скульптурних формах зображення богині-матері,
яку кроманьйонці шанували як берегиню домашнього вогнища, покровительку
мисливства й прародительку людства.
 |
| Палеолітична Венера |
Первісні скульптори у зображенні жінок завжди керувалися одним принципом:
кінцівки фігурок ледь позначені, риси обличчя не проглядаються, не пророблені,
зате різко підкреслені ознаки жіночості. Очевидно, відсутність рис обличчя в
означених зображеннях походить не від неуважності чи невміння первісного
художника, а від завдання яку він ставив перед собою: передати величну
животворну силу, пов’язану з культом плодючості. Фігурки мають невеликі розміри
(5 – 10 см). З мистецького погляду ці «палеолітичні Венери» - перші творіння
рук людських, які прославляють вічну жіночість і материнство. Фігурки є прообразом
пізніших венер і мадон, якими зараз милуються у найзнаменитіших музеях світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар